Тема 7. Методи і прийоми психологічного впливу на особистість  

Тема 7. Методи і прийоми психологічного впливу на особистість

Предыдущая1234567Следующая

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Охарактеризуйте механізм психологічного впливу.

2. Охарактеризуйте методи впливу на мотивацiйну сферу.

3. Методи впливу на iнтелектуальну сферу.

4. Методи впливу на емоцiйно-вольову сферу.

5. Охарактеризуйте методи психологiчного впливу на об’єкти правоохоронної дiяльностi.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти, що психологiчний вплив — активна цiлеспрямована дiяльнiсть (у даному випадку — працівника правоохоронних органів), метою якої є змiна психiки чи поведiнки об’єкта: окремої людини чи групи людей. Цiлеспрямованiсть передбачає, що суб’єкт впливу (впливаючий) має i усвiдомлює певну мету, i його дiями керує уявлення про те, яким повинен стати об’єкт впливу, як має змінитись його поведiнка. Iнакше результат застосування того чи iншого методу стає мало прогнозованим.

Студенти повинні знати, що пiд механiзмом психологiчного впливу слiд розумiти процедуру вибору того чи iншого методу i варiанту поведiнки та процес проходження впливаючого стимулу вiд суб’єкта до об’єкта i зворотного зв’язку мiж ними. Його структура складається з таких чинникiв: особливостi особистостi, специфiка об’єкта впливу як конкретної соцiальної одиницi (пiдозрюваного, звинувачуваного, свiдка, потерпiлого, малої групи, натовпу), особливостi каналу проходження стимулiв вiд суб’єкта до об’єкта та реалiзацiї обраного методу, прогнозування можливих змiн i наслiдкiв застосування вибраного методу та коригування подальших крокiв; принципи, яких необхідно дотримуватись під час здійснення психологічного впливу на особистість.

Для зняття чи нейтралiзацiї психологiчних бар’єрiв можуть застосовуватись рiзнi методи:

1. Методи впливу на мотивацiйну сферу:

— рацiональний вплив, тобто формування установки на необхiднiсть спiлкування. Для цього потрiбно, зокрема, оперувати простими та переконливими фактами i аргументами, залучати гумор i вдалi порiвняння, говорити в недирективному тонi;

— розвiнчання видимостi встановлення контакту, виголошення сумнiву щодо щиростi спiвбесiдника в тактовнiй формi. Це допомагає уникнути прямого конфлiкту, але неоднозначно висловити свою позицiю;

— подолання мотивiв «стороннього спостерiгача» через роз’яснення можливих наслiдкiв рiзних варiантiв розвитку ситуацiї.

2. Методи впливу на iнтелектуальну сферу:

— формулювання незвичних, ранiше невiдомих аспектiв уже вiдомої проблеми. Це посилює зацiкавленiсть у спiлкуваннi й активiзує розумову дiяльнiсть (напр., «Ви не погоджуєтесь з моїми словами, бо не звернули уваги на...»);

— руйнування системи неправдивих вiдомостей здiйснюється з допомогою контраргументацiї;



— спонукання до деталiзацiї реалiзується через «роздуми вголос» щодо обставин та подробиць, ранiше не вiдомих об’єкту впливу, та спiльного їх обговорення;

— вибiр прийнятної для спiвбесiдника форми спiлкування (мова, iнтонацiя, темп, дистанцiя).

3. Методи впливу на емоцiйно-вольову сферу:

— використання нейтральної iнформацiї для початку спiлкування або звертання до теми, цiкавої для спiвбесiдника;

— уникнення суперечностей на початку спiлкування для накопичення первiсної згоди. Запитання формулюють таким чином, що вимагають вiдповiдi «Так» (напр., «Я не помиляюсь, вас цiкавить тема нашої розмови?», «Мабуть, Вас цiкавить, чому Вас викликали?»);

— переключення уваги на об’єкт згоди, призначений для створення атмосфери тимчасового психологiчного обособлення осiб, що спiлкуються на базi спiльних позитивних емоцiй чи iнтересiв. Таким об’єктом може бути спiльний знайомий, полiтичнi чи спортивнi новини, книга тощо;

— «психологiчне поглажування», тобто тактовне пiдкреслення своєї поваги до проблем спiвбесiдника, прихильностi, бажання встановлення контакту;

— використання «сильних» та «слабких» сторiн особи через звертання до її статусу, професiйної приналежностi, апеляцiю до позитивних якостей, пiдкреслення авторитетностi, принциповостi, заслуг у минулому та iн. Це викликає позитивнi емоцiї та послаблює негативнi стани у спiвбесiдника;

— створення сприятливих умов для початку бесiди (врахування мiсця, часу виклику, його способу, естетичне оформлення кабiнету).

Література:

1.Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическаяпсихология: [ Текст ] / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская / Учебник. – Харьков, 2002. – 623с.

29. Бедь В.В. Юридична психологія: [ Текст ] / В.В. Бедь / Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 376 с.

30. Васильєв В.Л. Юридическая психология: [ Текст ] / Васильєв В.Л. / – 3-е изд. – СПб., 2000. – 448 с.

31. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: [ Текст ] / В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько / Підручник.- К., 2013. – 352 с.

32. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: [ Текст ] / В.С. Медведєв / Підручник. – К., 2004.

33. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология: [ Текст ] / А.М. Столяренко / Учебноепособие. – М., 2001.

34. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология [ Текст ] / Ю.В. Чуфаровский / - М., 1997.

35. Юридична психологія. [ Текст ] / [ За ред. Є.М. Моісеєва та Л.І. Казміренко ] / Підручник.- К., 2007.

Теми рефератів:

1. «Методи психологічного впливу при допиті свідків».

2. «Методи психологічного впливу при допиті потерпілого».


8765300810615211.html
8765341915036021.html

8765300810615211.html
8765341915036021.html
    PR.RU™