Заняття № 23(19)

Тема: Метаболізм гемоглобіну. Порушення обміну гемоглобіну.

Актуальність: Гемоглобіну належить важлива роль у забезпеченні дихальної функції крові, підтриманні рН крові, детоксикації токсичних речовин.

Навчальні цілі

Знати: структуру, процеси синтезу і розпаду гемоглобіну.

Вміти: трактувати показники метаболізму гемоглобіну.

Самостійна позааудиторна робота

Узошитах для протоколів:

  1. Напишіть структурну формулу гему гемоглобіну.
  2. Складіть схему катаболізму й синтезу гемоглобіну.

3. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення прямого і непрямого білірубіну сироватки крові”.

Контрольні питання

1. Біосинтез гемоглобіну. Порушення синтезу, порфірії.

2. Розщеплення гемоглобіну, утворення жовчних пігментів.

3. Перетворення білірубіну, прямий і непрямий білірубін, стеркобілін, урбілін.

4. Порушення обміну жовчних пігментів, різні види жовтяниць.

Самостійна аудиторна робота

І. Охарактеризуйте метаболізм гемоглобіну за схемою:

1. Синтез:

а) вихідні речовини:

б) ферменти:

в)порушення:

г) прояви:

2) катаболізм:

а) ферменти:

б) кінцеві продукти:

в) місце утворення:

г) концентрація в сироватці крові:

д) транспортна форма:

е) порушення:

є) прояви:

ІІ. Виконати лабораторну роботу „Визначення прямого і непрямого білірубіну сироватки крові”.

Принцип методу.Діазореактив дає з прямим (зв'язаним) білірубіном рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення розчину (азобілірубін) пропорційна концентрації прямого білірубіну і може бути визначена фотометрично. Непрямий (вільний) білірубін можна перевести в розчинний стан додаванням до сироватки крові кофеїнового реактиву, який підвищує розчинність цього пігменту, і визначити з допомогою діазореакції. Загальний вміст обох форм білірубіну складає загальний білірубін. По різниці між кількістю загального і прямого білірубіну визначають рівень непрямого білірубіну.

Хід роботи.В три пробірки наливають по 0,5 мл сироватки крові, розведеної у 2 рази ізотонічним розчином хлориду натрію. В першу пробірку (для прямого білірубіну) доливають 1,75 мл ізотонічного розчину, 0,25 мл діазореактиву (готового) і залишають на 10 хвилин. В другу пробірку (контроль) доливають 1,75 мл кофеїнового реактиву і 0,25 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Через 10 хвилин фотометрують пробу проти води в кюветі на 5 мм при зеленому світофільтрі (530 нм) і вимірюють оптичну щільність азобілірубіну рожевого кольору. Розрахунок проводять по калібрувальному графіку, який будують на основі показників основного і робочих стандартних розчинів білірубіну.

В третю пробірку для загального білірубіну доливають 1,75 мл кофеїнового реактиву, 0,25 мл діазореактиву і через 20 хвилин фотометрують проти води. Знаходять вміст загального і прямого білірубіну. Для визначення вмісту непрямого (вільного) білірубіну в сироватці крові із загального білірубіну вираховують показники прямого білірубіну і множать на розведення сироватки з урахуванням контролю. Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (мкмоль/л) дорівнює 17,104.



Література

  1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
  2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.



8770364469604046.html
8770413492996312.html

8770364469604046.html
8770413492996312.html
    PR.RU™